Полковник Олег Гегечкорі був досвідченим пілотом. / Фото: Колаж: Сьогодні
Президент України Володимир Зеленський нагородив посмертно званням Героя України та орденом "За мужність" ІІ ступеня льотчика Олега Гегечкорі. За штурвалом пілот був понад 20 років.
Про це повідомляє АрміяInform.
Історія Героя
Як зазначається, полковник Олег Гегечкорі був досвідченим пілотом – провів за штурвалом більше ніж 20 років. До 2014 року він літав у Ліберії, Сьєрра-Леоне, а також служив у пошуковій бригаді.
"Коли збили наші перші вертольоти, ми одразу почали літати нижче від верхівок дерев. Це давало змогу заховатися за рельєфом і вижити. Хоча в документах заборонено літати нижче 15 метрів. На Донбасі було багато випадків, коли прилітав і думав: "Хух, цього разу пронесло" – і в Дебальцевому сідали під обстрілами, і у Волновасі було "спекотно", і в Слов’янську потрапили під вогонь. Але наступного дня просто запускаєш двигуни й працюєш далі… А як інакше? В країні війна! Дружина якось запитала: "Ти що, можеш вбити людину?". Відповів їй, що вийти на вулицю, забрати гаманець та дати комусь по голові – не зможу. А от знищити окупанта, який вбиває наших дітей, – звісно. А краще одразу сотню чи тисячу окупантів", – розповідав він.
Також Олег Гегечкорі зазначав, що злітати та сідати часто доводилось із вимкненими фарами, бо снайпери могли чекати де завгодно.
"Добре, якщо місяць світив, аби хоч щось бачити… Пам’ятаю, як ми вилетіли чотирма вертольотами за пораненими в Амвросіївку. Обіцяли 60 людей. Прилітаємо, а там не 60, а 180. Вантажили як могли – на сидіння, в проходи, один на одного… Злітали у повній темноті, по черзі з мінімальним інтервалом. Потім по черзі сідали на невеличкій ділянці в соняшниках. Сів, медики підбігли, усіх забрали, а вже за хвилину на твоє місце сідає інший борт… Такої злагодженості на жодних навчаннях не побачиш..."
Крім цього, він розповідав, що навіть на все готова чоловіка психіка не завжди витримувала:
"У Дніпро пораненого доставили. Темно, дощ… Дивлюсь, якесь сміття по кабіні розкидане. Починаю бурчати хлопцю, що у мене у вертольоті завжди порядок. Штурхаю якийсь пакет ногою, аж раптом поранений каже: "Командир, то моя нога…". І тут помічаю, що відірвана нога досі в берці. Швиденько все склав, вибачився, але цей випадок навряд чи колись вийде у мене з голови".
Офіцер також розповідав, як колеги здивували його героїзмом та патріотизмом.
"Війна показала, хто чого вартий. Ходиш поруч із побратимами, спілкуєшся, на вигляд – звичайні люди. А коли треба, стискують зуби й роблять неможливе. Багато хто літав у цивільній авіації із зарплатнею по 10 тисяч доларів, та вирішив повернутись. Честь і хвала, що тут ще скажеш. Чесно скажу: спочатку думав, що побалакають та й на тому все закінчиться, але ж ні… Буквально вимагали у військкоматах, аби їх знову призвали! А штурмани що витворяли? Максимально швидко ухвалювали рішення, часто рятували своїми діями увесь екіпаж, та ще й заносили поранених, загиблих… А молодь? У них настільки горять очі до льотної справи!"
Як зазначається, полковник мужньо захищав країну до останнього та загинув у березні в небі над Київщиною під час бойового вильоту.
Посмертно льотчика нагородили званням "Герой України" (указ Президента України від 8 травня 2022 року) та орденом "За мужність" II ступеня (указ Президента України від 14 березня 2022 року).
Найкращі воїни країни
Під час жорстокого бою біля Глухова Сумської області загинув український військовослужбовець Михайло Несольоний. Він захищав країну у складі 58-ї окремої механізованої бригади. Михайло посмертно одержав звання Героя України.
Під час захисту Маріуполя загинув заступник командира окремого загону спеціального призначення "Азов" з бойової та спеціальної підготовки старший лейтенант Віталій Грицаєнко, позивний "Гоголь". Віталій здійснив кілька подвигів, за що отримав звання Героя України, на жаль, посмертно.
18 квітня Зеленський присвоїв звання Героя України командиру 58-ї окремої мотопіхотної бригади оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних сил України Дмитру Кащенку.