Вчитель англійської мови Тарас став авіаційним навідником / Фото: Колаж: Сьогодні
У Збройних силах України з 2014 року воює авіаційний навідник Тарас. Цивільна професія Тараса – вчитель англійської мови. Коли у 2014 році почалася війна, він без вагань змінив її і пішов захищати Україну.
Історію бійця розповів головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний на своїй сторінці у Facebook.
"Я прийшов до війська солдатом і вже тут освоїв професію, у якій хотів розвиватися далі. Я з дитинства любив авіацію. Але льотчиком так швидко не станеш, тож обрав спеціалізацію, яка найближче до моєї улюбленої справи, і став авіаційним навідником. Пройшов досить непростий шлях, аби отримати відповідну освіту, кілька курсів з підготовки, атестаційну комісію тощо", – розповідає навідник Тарас.
За словами Тараса, перші дні повномасштабного вторгнення РФ були для нього найважчими, адже не було зрозуміло, що відбувається. Але розгубленість минула дуже швидко.
"Ти просто зосереджуєшся на роботі і виконуєш поставлені задачі. Я навіть не уявляв, що зможу своїми очима побачити, як щільно працює авіація. Наприклад, як заходить ланка ворожих Ка-52. Здавалося, що переглядаю якусь комп'ютерну гру. Дуже напружений момент був. Але… Вийшло так, що ті Ка-52 відпрацювали по своїм. Ну, і наші туди ж відпрацювали", – каже боєць.
На думку військового, кілька місяців повномасштабного вторгнення довели, що для українців немає нічого неможливого.
"Треба розумно працювати, але й ніколи не боятися, бо страх – це найбільший ворог. І тоді можна творити чудеса. Рівень російської авіації у порівнянні з нашою набагато нижчий. На мій погляд, їх не рятують найновіші технології, які вони застосовують у своїх літальних апаратах, адже в цілому їхня тактика дуже примітивна. Натомість наші льотчики, зважаючи на наявний технічний парк, роблять просто неймовірні речі. Звичайно, про деякі з них можна буде розповісти тільки після закінчення війни", – розповів він.
Найперше завдання після Перемоги, говорить Тарас, – розповісти дітям про те, як тяжко дістається воля.
"Моє покоління не знало ціну свободи. Зараз ми знаємо. І це треба передати у спадок, щоб у майбутньому не дозволити на нашу свободу зазіхати і, тим більше, щоб не втратити", – наголошує боєць.
Історії інших героїв
- Герой України Юліан Ступак загинув у свої неповні 22 роки у званні лейтенанта, на посаді командира взводу під час збройного протистояння підступним окупантам у Харківській області.
- Андрій Норов – звичайний українець, який захищав свою країну від російських окупантів. Проте, на жаль, на війні без втрат немає. Захисника вбили російські загарбники, коли він боронив Київську область.
- Офіцер 28 ОМБр Андрій Зотов є морським біологом. Про повномасштабне вторгнення РФ він дізнався, перебуваючи у складі експедиції на антарктичній станції Академіка Вернадського. В результаті чоловік приїхав на батьківщину захищати свою країну.
- У боях під Сєвєродонецьком загинув Михайло Завірюхін. Він мешканець Броварської громади Київської області. Його батько Ігор Завірюхін у січні 2015 року віддав своє життя, захищаючи незалежність та територіальну цілісність нашої держави у зоні АТО. Іменем героя-розвідника названо вулицю у Броварах.